Європейський маршрут по-миколаївськи (політико-економічний аспект)

Головна статті
Європейський маршрут по-миколаївськи (політико-економічний аспект)
European route in Mykolaiv style: political and economic aspects
Всі сторінки

 

Назва: «Європейський маршрут по-миколаївськи (політико-економічний аспект)»

Автори: Жиденко Д.І., Логвиненко О.М.

Миколаїв – 2012

 



Україна сьогодні стоїть на межі нового історичного етапу, а саме – переговори між Україною та ЄС щодо підписання угоди про асоційоване членство перейшли в активну фазу і підходять до свого завершення. Наша держава має шанс підписати цю угоду, де будуть закладені підвалини майбутньої співпраці з ЄС. Підвалини правового співробітництва між Україною та ЄС були закладені ще в червні 1994 року в межах підписаної Угоди про партнерство та співробітництво (набула чинності 1 березня 1998 р.) [1]. Не дивлячись на те, що прагнення повноправного членства в ЄС, як стратегічна мета України, була вперше задекларована не так давно (а саме 2005 року президентом Ющенком), сьогодні президент країни Віктор Янукович чітко декларує, що наша держава «обирає курс на євроінтеграцію і сумнівів з цього приводу не може бути» [2]. Але вступу України до ЄС передує довгий шлях внутрішніх реформ, які мають відбуватися комплексно у всіх регіонах держави. Виходячи з цього постає питання про те, чи готова Миколаївська область стати на європейський шлях розвитку та які кроки вже були зроблені?

Для того, щоб знайти відповідь на ці питання, необхідно почати за «геополітики» регіону, з його значення як для України, так і для Європи в цілому. Насамперед, варто зазначити, що Миколаївська область належить до території Чорноморського басейну, а Миколаїв є важливим портовим містом регіону. Підтвердженням цього є участь Миколаєва в неурядовій міжнародній організації Міжнародного Чорноморського Клубу (МЧК), метою якого є закріплення всебічного співробітництва країн Чорноморського басейну. Разом з іншими українськими портовими містами до організації ще входять чорноморські міста Росії, Болгарії, Румунії, Греції, Туреччини, а також Італії як представника Середземноморського басейну [3].

Членство в даній організації є дуже важливим для Миколаєва, тому що регіон поступово відновлює свої економічні потужності і статус міста кораблебудування і судноремонту. Варто зазначити, що місто є не просто членом цієї організації, а стоїть біля витоків її утворення. В 2002 році на саміті організації в Таганрозі президентом клубу був обраний Миколаївський міський голова В. Чайка, а в 2003 році, на саміті, що безпосередньо проходив у Миколаєві, був обраний новий виконавчий директор клубу – керівник регіонального фонду підтримки підприємства м. Миколаєва – І. Копійка [3]. Миколаїв розглядає свою участь в Клубі, перш за все, як можливість приєднатися до спільної європейської політики безпеки в Чорноморському регіоні, представниками якої в цій організації є Болгарія, Греція і, насампред, – Італія.

Миколаїв намагається приймати активну участь в сфері розбудови європейської безпеки. Серед найновіших проектів в цій галузі можна відзначити спільні українсько-польські військові навчання «Козацький степ», що мали місце на Миколаївщині, в районі Широкого Лану [4]. Миколаїв славиться гарно підготовленими десантниками та парашутистами, які разом з польськими колегами відпрацьовують завдання умовної миротворчої операції.

Варто зазначити, що Миколаїв активно співпрацює в галузі безпеки не лише з країнами Європейського Союзу. В Миколаївській та Одеській області щорічно відбуваються українсько-американські військові навчання «Sea-Breeze» в межах підготовки військ для участі у миротворчих операціях [5]. Не дивлячись на те, що Україна сьогодні є позаблоковою державою і активно декларує прагнення приєднання саме до ЄС та європейської системи безпеки, треба відзначити, що європейська безпекова система поки що сама діє в межах організації НАТО. Тому участь Миколаєва саме в військових навчаннях під егідою НАТО крок за кроком наближає Україну до європейських стандартів безпеки.

Щоб дати відповідь на питання про відповідність внутрішньополітичного устрою Миколаївської області стандартам ЄС, треба також порівняти принципи місцевого самоврядування Миколаївщини з провідними  європейськими країнами. Доцільно спробувати порівняти місцеве самоврядування в Україні та Польщі, перш за все тому, що країни є сусідами, обидві країни за певними політичним ознаками можна назвати пострадянськими та важливим моментом є те, що Польща є країною, що лобіює інтереси України в ЄС. Також автори дослідження обрали саме ці дві країни для порівняння ще й тому, що Польща може слугувати прикладом у проведенні реформи місцевого самоврядування і наближенні до стандартів ЄС в цьому  питанні.  Так, 18-19 жовтня представники місцевого самоврядування України відвідали м. Познань Республіки Польща для участі в семінарі з питань «реформування місцевого самоврядування» [6]. До складу української делегації входили і представники від миколаївської області. Одна з вимог вступу України до ЄС є адміністративна реформа та реформа місцевого самоврядування, тому успішний досвід Польщі вивчається на всіх рівнях і майже у всіх областях України. Якщо говорити про місцеве самоврядування в миколаївській області, то воно включає в себе такі елементи:

 

  • територіальну громаду;
  • сільські, селищні ради, міську раду;
  • сільського, селищного, міського голову;
  • виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
  • районна та обласна ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
  • органи самоорганізації населення [7].

 

Що стосується Польщі, то з 1 січня 1999 року в державі діє вже реформована система місцевого самоврядування. Саме тому, місцеве самоврядування значно відрізняється від українського,  а саме у Польщі лише частина місцевих і регіональних завдань реалізується урядовою адміністрацією, яка безпосередньо підлягає Раді Міністрів, прем’єр-міністру або окремим міністрам. Основна кількість адміністративних завдань, які не мають загальнодержавного значення, виконується територіальним самоврядуванням в особі самоврядних органів, підпорядковані місцевій або регіональній спільноті, яка представляє її інтереси. З 1 січня 1999 року в Польщі існує триступенева структура територіального самоврядування: гміна-повіт-воєводство. Що характерно, польське територіальне самоврядування не має ієрархічної структури. Гміна, повіт і воєводство є незалежними одне від одного і разом підпорядковуються нагляду винятково з боку державної адміністрації, регіональних рахункових палат у межах, визначених законом. Ще однією сильною стороною польської реформи є укрупнення територіальних одиниць. Введення до адміністративної системи великих самоврядних воєводств мало на меті утворення сильних регіонів, які могли б конкурувати з регіонами інших держав після вступу Польщі до Євросоюзу. У Польщі є 16 воєводств, у той час в Україні – 24 області, два міста, що мають особливий статус Київ і Севастополь та АРК Крим. Ще показники для порівняння: в Польщі 379 повітів і 2 479 гмін, кожна гміна об’єднує 10-12 сіл [6]. Україна нараховує 492 райони і 11 549 сільських та селищних рад, що фактично унеможливлює їх ефективну діяльність [7].  Найголовніша відмінність полягає в тому, що сьогодні місцеве самоврядування в Польщі є фінансово самодостатнім, адже більшість податків, які збираються на території гміни чи повіту, там же і залишаються.

Зацікавленість Європи в реформі місцевого самоврядування Миколаївської області підтверджують різні проекти ЄС. Так, в 2004 році проект створення місцевих груп самодопомоги у Баштанці, який був поданий на конкурс європейської комісії, було визнано одним із кращих і було надано грант [8]. Проект спрямований на координацію зусиль громадськості щодо поліпшення навколишнього середовища, якості життя жителів міста. Надавала грант делегація із Великобританії, яка не лише давала поради в організації місцевих громад, але і цікавились досвідом створення об’єднань власників багатоповерхових будинків. Також, як приклад тісної співпраці Миколаївщини з ЄС можна привести конференцію «Україна-ЄС: інвестиції, партнерство і співробітництво», що відбулася в Миколаєві в лютому 2011 року [8]. На конференції розглядалися питання інвестицій в Миколаївську область, а саме, в сферу реконструкції і модернізації доріг та було обговорено питання будівництва заводу з переробки твердих побутових відходів.

Але не варто розглядати співпрацю Миколаївської області з Європою лише в розрізі допомоги щодо реформи місцевого самоврядування. Миколаїв активно приймає участь в глобальному проекті «Прозора Україна», що був запропонований Польщею в 2007 році [9, c. 23]. Метою цього проекту є формування реального місцевого самоврядування шляхом введення нового законодавства для України в цілому. На конференції у Валенсії 15-16 жовтня були присутні і делегати з Миколаївщини, які не лише приймали участь в обговоренні проекту, але і розглядали можливості імплементації принципів «Прозорої України» на практиці та пропонували конкретні кроки, які потрібно зробити в цьому напрямку. Так, конференція визначила такі принципи «доброго» місцевого управління:

Чесне проведення виборів

 

  • Відповідальність
  • Ефективність
  • Відкритість та прозорість
  • Верховенство закону
  • Етична поведінка
  • Компетентність
  • Інновації та відкритість до змін
  • Стабільність та орієнтація на довгострокові цілі
  • Грамотний фінансовий менеджмент
  • Права людини, культурне розмаїття та соціальна згода
  • Підзвітність
  • Фінансова незалежність [9, c. 30].

 

Одним з завдань «Прозорої України» було також формування в майбутньому електронного уряду, який буде спрощувати документообіг спочатку між українськими областями, а потім між Україною і Європою. Тому 1 березня 2010 року Кабмін України видав розпорядження: «Питання реалізації пілотного проекту впровадження технологій електронного управління» [10]. В тому ж році було обрано три області, які почнуть розробку даного питання і спробують втілити проект в життя в тестовому режимі. Серед обраних областей були: Одеська, Дніпропетровська та Миколаївська. Мер Миколаєва В. Чайка зазначив, що це велика честь бути у витоків цього проекту і, що Миколаїв виконає всі поставлені перед містом завдання. Так, на секційному засіданні з питань електронного уряду (яке відбулося наприкінці березня 2010 року) Миколаїв представив на розгляд проект «Електронне місто» [10]. Впровадження проекту в тестовому режимі планується в Миколаєві на 2011-2012 роки.

Але, треба зазначити, що Миколаїв намагається враховувати досвід реформування місцевого самоврядування не лише країн-членів ЄС, але і інших держав, що не входять до даного об’єднання. Насамперед, мова йде про Норвегію. Так, у лютому 2011 року відбувся візит до Норвегії мерів 11 міст Миколаївської та Одеської областей [11]. Він проводився в рамках спільного проекту Асоціації міст України і Норвезької асоціації місцевої влади. Норвегію відвідали міські голови Вознесенська, Первомайська, Південноукраїнська, Нової Одеси, Баштанки, а також представники Чорноморського державного інституту ім. Петра Могили.

Підсумовуючи все вищезазначене варто сказати, що Миколаїв поки що не можна порівнювати з європейськими містами. Перш за все тому, що законодавство України ще не є достатньою мірою реформованим і адаптованим до вимог ЄС. Але, Миколаївська область активно розвиває відносини з країнами-членами ЄС і робить впевнені кроки на шляху до запровадження ефективних внутрішньополітичних реформ.

Якщо ж говорити про економіку, то в реаліях українського сьогодення іноземне інвестування відіграє  невід’ємну роль. Від ефективності інвестиційної політики залежить стан виробництва, положення та рівень оснащення основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних та екологічних проблем.

Миколаївська область є привабливим для інвестування регіоном на півдні України завдяки значному промисловому і науково-технічному потенціалу, вигідному географічному положенню, розвинутій транспортній інфраструктурі, високому освітньому рівню населення, висококваліфікованим трудовим ресурсам, наявності природних багатств, доступності до ринків країн СНД, Європи, Азії й Африки. Саме тому європейські інвестори (70,6% загального обсягу) надають перевагу саме цьому регіону [12].  Підтвердженням цього є 6 місце рейтингу серед кращих міст для ведення бізнесу в Україні за версією «Forbes». Було проаналізовано 15 соціально-економічних показників, у тому числі сприятливий інвестиційний клімат для розвитку малого бізнесу і відкритість міста стороннім інвесторам, рівень проникнення загальнонаціональних торговельних мереж, динаміка зареєстрованого безробіття та  цін на житло [13].

На теренах Миколаївщини протягом років турування української незалежності вдалося створити такі підприємства з іноземними інвестиціями як

ВАТ «Вадан Ярдс Океан», ТОВ «Сандора», ЗАТ «Лакталіс Миколаїв», ТОВ «Морський спеціалізований порт «Ніка-Тера», ЗАТ «Югцемент», ЗАО «Возко», ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ТОВ «Нібулон». Також, слід окремо виділити компанії-світові бренди: Dyckerhoff, PepsiCo, PepsiAmericas, SunInterbrew, РусАл, Wadan Yards [14].

По-перше, слід виокремити французьку компанію з українським корінням - ЗАТ «Лакталіс Миколаїв». Підприємець Мишель Беньє ще в 1996 році створив в обласному центрі спільне підприємство на базі Миколаївського молочного комбінату. Група Лакталіс успішно працює у 170 країнах світу [15].

Не оминули оком французи і Миколаївський глиноземний завод, що був побудований на компенсаційній основі з французькою фірмою «Алюмініум Пешине» та іншими східноєвропейськими фірмами. Одне з найбільших в Європі підприємств алюмінієвої промисловості, з  потужністю 1 млн. тонн глинозему на рік. Близько 90% своєї продукції завод експортує в інші країни, а натомість підприємство отримує готовий алюміній.

Аграрною перлиною не лише Миколаївщини, а й всієї України являється ВАТ СП  «НІБУЛОН». Підприємство є одним з найбільших українських виробників та експортерів сільськогосподарської продукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, жито, соняшник та ін.) В міру свого розвитку підприємство планомірно розширює географію та масштаби виробничої діяльності. Підприємство має 34 підрозділи, розташованих в десяти областях України. Використовуючи передові агротехнології і техніку,  ТОВ  «НІБУЛОН» стабільно забезпечує виконання комплексної технології вирощування сільгосппродукції на власних та орендованих землях, а також надає послуги іншим господарствам по обробці грунту та збирання врожаю.

Основна стратегічна задача ТОВ СП «НІБУЛОН» - замкнути цикл, починаючи від виробництва продукції та її переробки, до реалізації кінцевому споживачеві, у тому числі закордонного, тобто досягти вертикальної інтеграції в сільському господарстві.

Підприємство успішно співпрацює з всесвітньо відомими американськими, німецькими, угорськими та ін виробниками сільгосппродукції, техніки та засобів захисту рослин.

Таким прикладом співпраці є партнерство з датською фірмою «Cimbria Unigrain A/S». До речі, сама ця датська фірма виступила постачальником обладнання у 2003 році, під час будівництва перевантажувального термінала (м. Миколаїв). І сама вона постачала обладнання для наступних елеваторів «НІБУЛОНа», також реалізація інвестпроекту компанії (в частині зведення елеваторів та річкових терміналів) триває під егідою співпраці з «Cimbria Unigrain A/S». А нещодавно датський експортно-кредитний фонд (ЕКФ) виступив гарантом під час угоди між «НІБУЛОНом» та «Cimbria Unigrain A/S» на постачання транспортного та зерносушарного обладнання для 8 майбутніх елеваторів, зведення яких стане логічним продовження інвестиційної програми вітчизняного підприємства. Це дасть змогу залучити фінансування європейських банків строком на 5 років – тобто європейські банки, підтримуючи «нібулонівські» інвестиційні починання, під гарантії ЕКФ виділять 20 млн. євро. А це в свою чергу ще більше покращить кредитну історію підприємства і, що найголовніше, викличе зацікавленість у інвестпроекті нових і нових фінансових установ, урядів країн та ін [16].

Dyckerhoff AG - компанія світового масштабу з виробництва цементу, бетону та інертних компонентів, таких як пісок та щебінь. Головний офіс Dyckerhoff AG розташовано у м. Вісбаден (Німеччина). Але вже з 2008 р. компанія відкрила своє підприємство  в Миколаєві - ПАТ «ЮГцемент». Група Дікергофф в Україні прагне об'єднати досвід роботи Дікергофф на світовому ринку, традиційну німецьку якість, стабільність та надійність з потенціалом і майстерністю українських цементників [17].

Нідерландська "Damen Shipyards Group" - представляє собою суднобудівний холдинг з річним оборотом близько $ 1 млрд., який володіє 36 суднобудівними заводами в світі. В 2000 році холдинг став переможцем проведеного Фондом держмайна Україна комерційного конкурсу з продажу 78% акцій ВАТ «Суднобудівний завод «Океан», за які він заплатив 26 млн. грн.

За минулі роки після приватизації ВАТ «Damen Shipyards Океан» холдинг здійснив чималі інвестиції в модернізацію виробничих потужностей і впровадження сучасних технологій в суднобудуванні. В даний час завод вже є рентабельним підприємством і з кожним роком нарощує обсяги виробництва. Враховуючи те, що ВАТ «Damen Shipyards Океан» володіє досить високим виробничим потенціалом, кваліфікованими кадрами і дешевою робочою силою, найімовірніше холдинг буде і надалі вкладати в нього суттєві інвестиції [18].

Також, активізувалися і італійці, вже протягом 1,5 року в Миколаєві буде побудовано сміттєпереробний  завод, а саме підприємство з переробки твердих побутових відходів. Вже започатковане, з представництвом у Києві. Нове підприємство встановить контейнери для пластику (на першому етапі тільки в одному районі міста), здійснюватиме збір відходів власними сміттєвозами і сортувати тверді побудові відходи. Робота ТОВ «Олл Сервіс - Миколаїв» зменшить навантаження на нашу сміттєзвалище майже на 30% [19].

Незабарилися і сусіди по ЄС - британці. Компанія Etha Tech з Великобританії планує вкласти в реалізацію проекту по будуванню сміттєпереробного завод у Миколаєві 25 млн євро, за їхніми підрахунками проект окупиться протягом 7-8 років. На заводі будуть відсортовувати всі тверді неорганічні матеріали (пластмаса, метал), тоді як чиста органіка і речовини, що містять целюлозу, будуть пресуватися, герметично упаковуватися і вивозитися до країн Євросоюзу для виготовлення біоетанолу [20].

Досить цікавим є той факт, що Кіпр, також зацікавлений Миколаївським регіоном. Ця країна інвестувала в наш регіон $29,7 млн. (20,5% загального обсягу) [21]. В чому ж полягають причини привабливості данного регіону для Кіпру?  Можна припустити, що у вигляді іноземних інвестицій сюди повертається український капітал, оскільки "наймоднішим" місцем реєстрації підприємства за кордоном, як відомо є Кіпр, що пояснюється низькими ставками оподаткування прибутків, отриманих у цій країні внаслідок зовнішньоекономічної діяльності.

Недостатнє інвестування  все ж таки залишається головною проблемою регіону. В даний час область не бере участі в тестуванні по складовим «Індексу глобальної конкурентоспроможності», яке вже кілька років фонд «Ефективне управління» проводить спільно із Всесвітнім економічним форумом. Проте варто зазначити, що у вересні 2010 року Миколаїв з консультаційним візитом відвідала делегація Ради виконавчих директорів Європейського банку реконструкції і розвитку, до складу якої входять представники 15 європейських країн. Мета візиту - вивчити стан інвестиційного клімату регіону та ознайомити керівництво міста та області з існуючими та потенційними інвестиційними проектами ЄБРР. Це дає надію на формування подальшої стратегії співпраці банку з Україною та безпосередньо з регіоном, в частині реалізації інвестиційних проектів.

Як відзначають аналітики, для Миколаївщини був би корисний досвід Чехії - лідера по залученню інвестицій у Східній Європі. Чеські міста активно використовували продаж стратегічним інвесторам ділянок землі з підготовленою інфраструктурою, іноді аж до створення житла для співробітників нових підприємств. При цьому однією з умов для інвесторів був зв'язок їх діяльності з місцевою економікою. Миколаїв давно міг би використати цей досвід. Але на  земельних ділянках, розташованих у найпривабливіших місцях регіону,  побудовані десятки великих супермаркетів. При цьому місто та область практично нічого не отримують - податки торговельні мережі платять за місцем своєї реєстрації, а миколаївському бюджету дістаються крихти прибуткового податку [22].

Натомість, Миколаїв активно співпрацює не лише з європейськими країнами. Мер міста В.Чайка зазначає, що Миколаєву за останні 10 років вдалося отримати не лише європейське, але і міжнародне визнання. Про це красномовно свідчить кількість міст-побратимів Миколаєва, серед яких: Батумі (Грузія з 1995 року), Трієст (Італія з 1996 р.), Бурса (Туреччина з 2001 р.), Тирасполь (Придністров’я, з 2004 р.), Москва (Росія з 2005 р.), Боржомі (Грузія з 2006 р.), Ліон (Франція з 2006 р.), Могильов (Білорусь з 2009 р.), Дечжоу (КНР з 2009 р.) тощо [23].

Закінчити наше дослідження хотілось би словами голови миколаївської облдержадміністрації Миколи Круглова: „Миколаївська область – це не тільки виробництво зерна і транспортна інфраструктура. Ми маємо великі суднобудівні заводи, а також підприємства-монополісти, які виробляють 100% українського глинозему і газових турбін, а розташована на нашій території атомна електростанція виробляє 10% української електроенергії. До того ж, ми маємо оптимальну систему руху вантажопотоків. Тож, нам є, що запропонувати Європі.” [24].

Список використаних джерел та літератури:

 

  1. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_012
  2. Регіонал каже, що Янукович не передумав іти в Європу // Українська правда. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/news/2011/11/27/6790380/
  3. Міжнародний Чорноморський Клуб (МЧК). – Режим доступу: http://www.gorsovet.mk.ua/foreing_affairs/black_sea-club.ua
  4. Братья по оружию? // Николаевский бизнес. – Режим доступу: http://nikbiznes.blogspot.com/2011_09_01_archive.html
  5. Sea-Breeze прошёл на высшем уровне. – Режим доступу: http://seabreeze.org.ua/?p=1578
  6. Місцеве самоврядування: польський досвід. – Режим доступу: http://www.trrada.te.ua/402
  7. Місцеве самоврядування в Україні. – Режим доступу: http://www.auc.org.ua/page/mistseve-samovryaduvannya-v-ukraini
  8. Європа зацікавилася Баштанкою // Рідне Прибужжя. – 2004. – 14 квітня. – С. 2.
  9. Прозора Україна. Методика впровадження завдань. – Черкаси – 2008. – 148 с.
  10. Электронное управление в Николаеве: миф, реальность или необходимость. – Режим доступу: http://novosti-n.mk.ua/news/read/?id=21855
  11. Козлов С. Норвежское самоуправление – пример для многих / C. Козлов // Вечерний Николаев. – 2011. – 17 февраля. – С. 4.
  12. Иностранные инвестиции в экономику Николаевской области за девять месяцев 2011 г. составили 13,9 млн.долл.США – Режим доступа: http://www.rtpp.com.ua/news/2011/11/21/4/2467.html
  13. Миколаїв - один з лідерів рейтингу «Forbes» серед міст України для ведення бізнесу – Режим доступу: http://www.gorsovet.mk.ua/news.ua?id=2317
  14. Внешняя торговля товарами и услугами Николаевской области за 8 месяцев 2009 года – Режим доступа: http://invest.mk-oda.gov.ua/ru/publication/content/3466
  15. Струк Й., Тюрін А. «Лакталіс»: наше молоко з французьким шармом / Й. Струк, А. Тюрін // Рідне Прибужжя. – 2011. - 4 серпня. – С. 2.
  16. Офіційний сайт ТОВ СП «НІБУЛОН» - Режим доступу: http://www.nibulon.com/r/main.php
  17. Офіційний сайт компанії Dyckerhoff Ukraine – Режим доступу: http://www.dyckerhoff.com.ua/online/ua/104310861083108610741085107210891090108610881110108510821072.html
  18. ВАТ «Дамен Шипярдс Океан» - Режим доступу: http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ecology2008/13/231.html
  19. За 1,5 года итальянцы построят в Николаеве мусороперерабатывающий завод – Режим доступа: http://www.pn.mk.ua/news/45578.html
  20. В Николаеве британцы построят мусороперерабатывающий завод за 25 млн. евро. - Режим доступа: http://vkurse.ua/business/musoropererabatyvayushchiy-zavod-za-25-mln-evro.html?top-rotate
  21. Иностранные инвестиции в экономику Николаевской области за девять месяцев 2011 г. составили 13,9 млн.долл.США – Режим доступа: http://www.rtpp.com.ua/news/2011/11/21/4/2467.html
  22. Между морем и степями. – Режим доступа: http://statuspress.com.ua/regions/mezhdu-morem-i-stepyami.html
  23. У Николаева уже 10 городов-побратимов // Задира. – Режим доступу: http://www.zadira.info/news/3663
  24. Голова облдержадміністрації М. Круглов зустрівся з делегацією ЄБРР // Принцип. – 2010. – 25 вересня. – С. 3.

 

Читати інші роботи



Відео

English version