Магдебурзьке право на Черкащині

Назва: «Магдебурзьке право на Черкащині»

Автор: Ташлай Анна Олексіївна

Міське самоуправління в Європі – явище досить давнє. У ХІІІ столітті виникло й поширилося багатьма європейськими країнами магдебурзьке право на самоврядування – збірник законів та правил міського устрою, запозичених у німецького міста Магдебурга. З переходом українських земель під владу Литви, а потім Польщі право надавали королі або великі князі. У XV–XVI і наступних століттях його почали одержувати міста Правобережної України, в тому числі й на Черкащині.

Серед міст і містечок Черкащини першим магдебурзьке право отримав Корсунь. Це сталося у 1584 році. У привілеї "на осадження" міста подається опис герба Корсуня: "лукь желтый натягненный и стрьелу на тативы наложенные вь червономь поль".

Чигирин був "осаджений" 1589 року. Під час коронного сейму у Варшаві 15 жовтня 1592 року король видав новий привілей, яким дозволив запровадити в Чигирині самоврядування на засадах магдебурзького права. Відтоді жителі міста отримали можливість обирати собі війта (тобто, мера), бурмістра та райців, збудувати ратушу, важницю, постригальню, лазню, торговельні ятки, організовувати ремісничі цехи, проводити два щорічні ярмарки та щотижневий торг, а також мати інші пільги. Разом з магдебурзьким привілеєм Чигирину, король затвердив також "печать містскую герб – три стріли", яку міщани та їхні нащадки мають використовувати "до одправовання справ містських".

Того ж 1592 року магдебурзьке право отримали Мошни. На гербі зображувався спис як символ значення Мошен в охороні південного порубіжжя українських земель. Канів отримав магдебурзьке право в 1600 році (підтверджене у 1661 році), Лисянка – в 1622 році, Медведівка – близько 1616 року. Оскільки всі вони були розташовані у прикордонному регіоні держави, то польський уряд надавав великого значення їх обороні й подальшому залюдненню.

Магдебурзькі привілеї також зобов’язували жителів міст, що постійно потребували захисту від татарських набігів, відбувати військову повинність. Частина міських прибутків використовувалася на закупівлю пороху, олова, інструментів для будівництва і ремонту оборонних споруд. В останній чверті XVI – на початку XVII століття у багатьох привілеях, що надавались містам Черкащини, з’являються невластиві цьому праву статті, що забороняли приймати до складу міського населення осіб, що знаходились поза законом, і селян-втікачів.

Значно пізніше, у ХVІІІ століття магдебурзьке право отримали деякі міста Правобережної Черкащини. Зокрема, в 1760 році, магдебурзьке право отримала Умань, в 1773 році – Сміла. 1791 року магдебурзькі привілеї отримали Черкаси (хоча існує версія, що ці привілеї місто мало раніше), 1792 року – Звенигородка, Квітки, Сахнівка, Калниболото (Катеринопіль). За влучним висловом відомого історика В. Антоновича, цей закон "спізнився аж на два століття, під кінець ХVІІІ віку міг дати для Речі Посполитої значення тільки передсмертної, та й то дуже неповної сповіді з історичних її гріхів". На кінець століття Польща як держава припинила своє існування.

Історична оцінка поширення Магдебурзького права, його ролі і значення в Україні не могла, очевидно, і не може бути однозначною. І хоча німецьке право не відіграло тієї ролі для українських міст, що на Заході, однак воно сприяло виділенню міського населення в окремий суспільний стан, доступ до якого був обмежений. Міста звільнялися від влади місцевих правителів-землевласників і набували нового правового статусу. Вони отримували самоврядність, судову незалежність і податковий імунітет, право власності на землю, пільги щодо торговлі і ремесла. Магдебурзьке право регламентувало процедуру обрання міських представницьких органів влади, визначало їх повноваження і функції, встановлювало норми цивільного і кримінального права. Вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою в організації самоврядності українських міст.

Магдебурзьке право на українських землях було скасоване Миколою І у 1831 році (в Києві проіснувало до 1835 року). Однак воно залишило помітний слід в історії міського самоврядування в Україні і на Черкащині, а вивчення та використання його досвіду актуальне і сьогодні.

Читати інші роботи

 

Відео

English version