Немає нічого ріднішого за землю, де ти народився - Артемівськ

Головна статті
Немає нічого ріднішого за землю, де ти народився - Артемівськ
There Is Nothing More Native Than the Land Where One Was Born: Artemivsk
Всі сторінки

Тематика: Від Магдебурга до твого міста

Назва: Немає нічого ріднішого за землю, де ти народився - Артемівськ

Автор: Бербенець Єлизавета

Немає в світі кращої місцини,

Де все співає: річки та гаї.

Немає в світі краще Батьківщини,

Де твоє серце, де твої думки.

Бербенець Є.

Немає нічого ріднішого за землю, де ти народився. Артемівськ (він же у минулому Бахмут) має велике значення в історії Донбасу. Це його колишня столиця, культурний центр. Все починається з історії. А історія мого міста має глибоке коріння. У далекому 1571 р. цар Іван Грозний для відсікання кримських татар і захисту південних рубежів наказав створити прикордонну варту на річках Айдар і Донець.

У XVII столітті козак Бірюков відкрив рапні озера в долині р. Бахмут. В окремі роки сюди приїздило до 10 тис. солеварів. В одну добу тут випарювали з однієї сковороди до 130 пудів солі. У 1701 р. Бахмутська сторожа за указом Петра I стає найбільшим містом на півдні Слобожанщини.

У 1707-1708 рр. р. Бахмут - один з центрів повстання Кондратія Булавіна на Дону. Після розгрому повсталих полковник Ф. Шидловський взяв Бахмут штурмом і спалив його. У 1711 р. після Прутського Світу Петро I підвищує міцність у Бахмуті. У рік 400-річчя міста на одній з центральних площ було встановлено бюст Кондратія Булавіна - отамана бахмутских солеварів, відтепер одна з центральних площ міста носить ім'я Кіндрата Булавіна.

У 1721 р. експедицією на чолі з Григорієм Капустіним недалеко від міста у Бахмуті були відкриті поклади кам’яного вугілля.

З 1783 і по 20-і роки XX століття Бахмут є центром однойменного повіту, але, як і раніше, залишається центром видобутку солі. Сіль стає частиною герба у бахмуті, затвердженого 2 серпня 1811 р.

Навколо міста до початку XIX століття були відкриті поклади глини, піску, гіпсу. З'явився цегляно-черепичний завод, на якому в 1841 р. працювало до 120 робочих.

До цього часу населення міста становило 6394 людини. Кам'яних будинків було 40, церков - 5, трактирів і питних будинків - 11. Була міська лікарня на 30 ліжок. На весь повіт було 3 училища, 2 приватні пансіони для дітей багатих батьків, де 13 вчителів вчили близько 200 учнів, пізніше була відкрита недільна школа для робітників на 20 учнів.

Після скасування кріпацького права в Бахмуті, як і всюди в Донбасі, почався приплив іноземного капіталу. У 1872 р. заповзятливий виходець з Пруссії Е.Г. Фарке почав прокладання водопроводу, для чого з Європи були виписані насоси та чавунні труби, а уряд дозволив ввезти їх в Росію безмитно. В 70-х роках XIX століття Фарке будує скляний,  алебастровий і цегляний заводи. У 1874 р. гречанка Скараманга відкриває солеварний завод, який давав 2 млн. пудів солі в рік. З 1879 р. починають будуватися соляні шахти франко-бельгійським і франко-німецьким акціонерними товариствами. В 1885 р. соляні шахти у Бахмуті давали 70% загальноросійського видобутку солі. Росія припинила ввезення солі з-за кордону.

Велике значення для розвитку Бахмута мало спорудження залізниць Харків-Маріуполь, Харків-Попасна, які були побудовані в 1878 р.

З 25 січня 1851 р. у Бахмуті була ратуша, всі питання місцевого самоврядування знаходилися в руках виборного з дворян ратнера.

У повіті створюється Земська управа, а у Бахмуті - міська Дума. Міщани, купці й інтелігенція брали участь у виборах членів Думи - "голосних". Більше 25 років Бахмутску Думу очолював купець Василь Першин.

Дума піклувалася про розвиток місцевої промисловості, створювала режим максимального сприяння торгівлі. Місто швидко будувалося. Одну з перших в Донбасі було побудовано чудово оснащену, для того часу, електростанцію. Сьогодні це ще і пам'ятник архітектури.

В кінці XIX століття бахмутскі заводи братів Любицких, Решетнякова, Степанкова, Бадолна давали більше 2,2 млн. штук червоної цегли, парові млини Трахтерова і Гінзбурга випускали до 30 тис. пудів борошна, алебастрові заводи Фарке і Новікова випускали продукції на 920 тис. рублів. Миловарний завод Лобасова давав 100 тис. пудів високоякісного мила, а пивоварною продукцією Адельмана в 20 тис. пудів можна було напоїти весь повіт. Видобуток солі на рудниках Летуновского, Фолькнера, Станкевича, Корде становила 6 млн. пудів і на заводі Скараманги - 1,4 млн. пудів. Середньоденний заробіток працівника на Брянцевском руднику дорівнював 1-1,7 рублів.

Місто стає великим торговим центром, в ньому чотири рази на рік проводяться Бахмутскі ярмарки, які відродилися знову в 1999 р.

На початку XX століття у Бахмуті розвивається мережа банків: Комерційний, Взаємного кредиту, Російсько-Азіатський, Азово-Донський, Санкт-Петербурзький міжнародний комерційний банк.

З'являються перші металообробні заводи. З 1885 по 1900 рр. населення у Бахмуті збільшилося з 15,5 тис. до 30,5 тис. осіб. На 76 промислових підприємствах працювало 1073 людини.

Початок XX століття в житті країни характеризувався не тільки швидкими темпами розвитку капіталізму, але й прагненням різних прошарків суспільства до культури. У Бахмуті місцева інтелігенція, що складається з чиновників земства і Управи, вчителів шкіл та гімназій, лікарів і інженерів, активно організовувала культурне життя. На комерційній основі створюється міський парк з кінематографом, літнім театром. У 1901 р. у Бахмуті відкривається приватна музична школа Мерейнес - випускниці Віденської консерваторії.

На початку століття у Бахмуті працювали 4 гімназії, Реальне, Ремісниче і Духовне училище, приватні, церковно-парафіяльні і народні училища і школи. У Бахмуті видавалося кілька газет: вечірка "Донецьке слово", "Бахмутське життя", "Бахмутська копійка" і щоденник "Народна газета".

У 1924 р. після трагічної загибелі Артема (Ф.А. Сергєєва), який був головою губернського виконкому, історичний Бахмут став Артемівськом.

У 1923 р. в місті працювало 12 промислових підприємств: заводи "Перемога праці" (нині ЗАТ "Машинобудівний завод "ВІСТЕК"), скляний, алебастровий, керамико-черепичний, рудоремонтний, взуттєва фабрика. В кінці 20-х років починається будівництво керамико-трубного і алебастрового комбінатів, нових цехів скляного заводу, швейної та шкіряної фабрик.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Артемівськ був окупований німецько-фашистськими загарбниками, які завдали місту величезний збиток.

На початку 50-х років на північній околиці міста розгорнулося будівництво першого і єдиного в даний час в Україні заводу з обробки кольорових металів.

У 1954 р. першу продукцію випустив знаменитий не тільки в Україні, але й далеко за її межами, Артемівський завод шампанських вин, найкрупніший з випуску шампанського класичним пляшковим методом.

Надлишок незайнятих роботою жіночих рук вимагав створення в місті відповідного підприємства, яким стала швейна фабрика ім. "8 Березня".

Розширилися цеха заводу "Перемога праці" по виробництву різців, електродів, ланцюгів.

З 1968 р. по місту пішли тролейбуси.

Та час не стоїть на місці. На сьогоднішній день до Артемівської міської ради входять 3 міста (Артемівськ, Часів-Яр, Соледар та селище міського типу Красна Гора) із загальним населенням у 113 360 мешканців.

Артемівськ – сучасне місто, яке прагне оновлювати и вдосконалювати свої економічні, культурні та соціальні джерела.

Однією з ключових задач у цьому стало формування сучасного управлінського колективу. Було створено Управління економічного розвитку, відділ розвитку міського господарства. Відбулося об'єднання міського і районного Управлінь пенсійного фонду, відділу внутрішніх справ.

У 2011 році розроблена система менеджменту якості виконавчих органів міської ради відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001, що позитивно впливає на процес надання послуг населенню.

Уряд Артемівська контролює якість праці своїх органів. У грудні 2011 року проведено сертифікаційний аудит німецькою фірмою ТЮФ ЗЮТ. По завершенню процедури  буде отримано міжнародний сертифікат якості.

Продуктивно і досить активно працює новий склад депутатського корпусу. За звітний період було проведено 14 сесій з розгляду 253 життєво-важливих питань: земельних відносин, комунальної власності, бюджету, фінансів та інших. Підготовлено і представлено на розгляд міської ради 9 нових цільових програм, спрямованих на соціально-економічний розвиток міста.

Відбулося 18 засідань виконкому, на яких прийнято 648 рішень. Для організаційного забезпечення рішень міської ради, виконавчого комітету, оперативного реагування на виникаючі проблеми, було видано 376 розпоряджень міського голови.

Для мене, як для мешканки міста, важлива Інформація! І я рада, що триває процес формування системи довіри, гласності та відкритості міської влади, каталізатором якого став прийнятий в цьому році Закон України «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок забезпечення права кожного громадянина на доступ до інформації, що знаходиться у володінні її розпорядників та представляє суспільний інтерес.

Кожен має можливість ознайомитися з інформацією щодо проектів рішень сесій та виконкому на офіційному сайті Артемівської міської ради .

Важливим є створення моделі двостороннього зв'язку між владою та громадою. Сформована і працює Громадська рада при виконкомі Артемівської міської ради. До складу Громадської ради входять представники 38 інститутів громадянського суспільства - міських громадських організацій, профспілок, благодійних фондів, ОСББ та інші.

Мешканці міста не відчувають себе зайвими. Виконавчими органами серйозна увага приділяється розгляду звернень громадян. Усього за 2011 рік на адресу Артемівської міської ради надійшло 1087 звернень. Це надає можливість бути у центрі подій, знати з перших уст про нідоліки та загальне становище, що склалося у місті.

Нажаль найбільш проблемними залишаються питання житлово-комунального господарства: водо- та енергопостачання, ремонту покрівель, електрозв'язку; соціального захисту, питання праці.

Пріоритетним напрямком роботи Артемівської міської ради завжди було, є і буде розвиток економіки. Доказом є досягнуті позитивні результати в промисловому комплексі. Темп зростання обсягів реалізації промислового виробництва в 2011 році збільшився на 13,5% і склав 5,8 мільярдів гривень. Обсяг капітальних інвестицій склав 290,0 млн. грн.

Серед підприємств, які систематично роблять значний внесок в економіку міста, можна відзначити: "Артемівськ Вайнері», «Артемсіль», «Кнауф Гіпс Донбас», «АЗОКМ», «Машзавод «Вістек »,«Часівоярський вогнетривкий комбінат»,«Лафарж», «Часівоярські автобуси», «Лайнвуд».

Під час економічної кризи постраждало багато верств населення (скорочення трудових місц, безробіття). Але тішить той факт, що з початку 2011 року чисельність безробітних, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, скоротилася на 30%. Створено близько двох тисяч нових робочих місць.

Артемівськ відкритий для нових інвестицій! Заводи, плодючі землі, корисні копалини!

Відновила роботу з приходом нового інвестора меблева фабрика «Форте України». Підприємство придбала велика турецька компанія «Boydak Holding» (Бойдак Холдинг).

На 1-му етапі інвестування до кінця 2011 року планувалося запустити новий цех з виробництва меблів і створення близько 100 робочих місць, на 2-й стадії планується побудувати ще кілька цехів - кількість робочих місць зросте до 400 осіб.

На сьогодні загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку міста склав 128 млн. доларів США, що складає 5,6% від загального їх обсягу по Донецькій області, на одного жителя міста - це 1252 доларів, для порівняння по області цей показник склав всього лише 525 долара.

Великі інвестиції, можливо, залучити тільки через модель міжмуніципальної співпраці. Розуміючи це, депутатський корпус дав згоду на засновництво в Асоціації органів місцевого самоврядування «Агломерації « Північний Донбас », який передбачає об'єднання міст Артемівська, Краматорська, Красного Лиману, Костянтинівки, Дружківки та Слов'янського району. Це допоможе вирішити чимало спільних міжмуніципальний проблем.

В рамках проекту «Сприяння економічному розвитку та зайнятості міст Донецької області», за підтримки німецького суспільства міжнародного співробітництва GIZ (ГІЗ), було розроблено Інвестиційний паспорт міста.

У вересні в місті відбувся перший інвестиційний ярмарок «Тетіс», де свої інвестиційні пропозиції презентували Артемівськ, Красний Лиман і Артемівський район. Подібний захід проводився в нашому регіоні вперше - це дієвий інструмент залучення уваги потенційних інвесторів до території.

У жовтні Артемівськ взяв участь в 4-му Міжнародному інвестиційному саміті в Донецьку, в рамках якого проходив україно-російський форум за участю президентів України і Росії. Артемівськ був вигідно представлений на цьому престижному заході.

Приватне підприємництво є одим з головних джерел здобутку місцевого бюджета та надання робочих місць. Тому важливою складовою економічної і соціальної стабільності міста є розвиток сектора підприємництва, що сприяє зниженню рівня безробіття, насичення ринку різноманітними товарами та послугами.

В Артемівську успішно продовжує свою діяльність Єдиний дозвільний центр, завдяки цьому центру було скорочено час узгоджень, введено регламентні карти на послуги і Артемівськ першим в Донецькій області перейшов на автоматизований прийом і видачу дозвільних документів. І тепер при наявності повного пакета документів державний реєстратор видає реєстраційні документи протягом 15 хвилин.

2011-й рік подарував місту чимало хороших подій. Багато питань вдалося вирішити завдяки Соціальному проекту. У рамках його реалізації залучено понад 23 млн. грн.

Кошти були спрямовані на розвиток галузей, які потребують додаткового фінансування. Так

- у сферу освіти залучено 3,1 млн. грн.;

- у сферу охорону здоров'я - 2,3 млн. грн.;

- у сферу культури - 252 тис. грн.;

- у сферу фізкультури і спорту 1,4 млн. грн.;

- на благоустрій міської території - 2,5 млн. грн.

У липні 2011 року був прийнятий закон України про реформування системи охорони здоров'я в пілотних областях. Донецька область увійшла до їх числа.

Депутати міської ради підтримали рішення про створення Центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги. Проведено всі підготовчі заходи.

Не можна забувати про управління праці. Протягом 2011 року його діяльність була спрямована на забезпечення комплексного підходу з надання пільг, соціальної допомоги інвалідам, людям похилого віку та малозабезпеченим громадянам, для цього з усіх рівнів бюджету було виділено коштів у сумі 87600000 грн., у тому числі з місцевого бюджету 3,7 мільйона грн. Успішно завершено Проекту Світового банку «Удосконалення системи соціальної допомоги» (2007 - 2011 роки), в результаті якого на проведення ремонтних робіт та посилення матеріально - технічної бази управління було виділено близько 640 тисяч грн. коштів Світового банку і рівна сума з місцевого бюджету. Для остаточного завершення ремонтних робіт по будівлі управління праці в 2012 році за рахунок коштів місцевого бюджету планується виділити додатково 299,0 тис.грн.

Як ми знаємо, 2011 рік за Указом Президента України був оголошений Роком освіти та інформатизації суспільства. З метою створення сучасної інформаційно-освітнього середовища, в рамках Державної цільової програми «Сто відсотків» до навчальних закладів міста отримано 104 одиниці комп'ютерної техніки на загальну суму 537 тис. грн., у тому числі близько 200 тис. грн. виділено з місцевого бюджету.

Сьогодні турбота про виховання, навчання і працевлаштування молоді, ефективна соціальна підтримка підростаючого покоління, створення умов для успішної їх самореалізації та участі в соціально-економічному розвитку міста, максимальне використання потенціалу активних, талановитих молодих людей є основними напрямками в молодіжній політиці. Для цього були розроблені і здійснені проекти «Центр кар'єри» і «Безпечний старт».

2011 став для мого рідного міста по-справжньому особливим - адже він відсвяткував свій 440 річний ювілей. Артемівськ-Бахмут завжди був і залишається культурним центром Донецької області. Він свято береже свою історію і культурну спадщину.

Як здавна, збираючись в довгу дорогу,

Затисну в долоні я рідную землю.

І де б я не була: на Заході, Сході.

Вона нагадає про посмішку неньки.

Бербенець Є.

Читати інші роботи


There Is Nothing More Native Than the Land Where One Was Born: Artemivsk

Elizabeth Berebenets

Artemivsk is a city in Eastern Ukraine famous for its champagne. However, it’s not only wine-making that determines the direction of its development. Bakhmut (former name of Artemivsk) has always been economically advanced. Coal and salt mining helped Bakhmut attract foreign capital and, as a result, accelerate industrial development. Nowadays Artemivsk is a modern city with hard-working administration. Artemivsk authorities do their best in order to ensure that civil society takes active part in the decision-making process. Local government realizes that it’s more feasible to attract massive foreign investment having established intermunicipal cooperation. Thus, Artemivsk initiated the North Donbass agglomeration aimed at multilateral problem resolution. In 2011 Artemivsk which remains a cultural center of North Donbass region celebrated its 440th anniversary.

 

Відео

English version