Тематика: Інститути місцевого самоврядування у твоєму місті – ЧОМУ ТОБІ ЦЕ НЕ БАЙДУЖЕ
Назва: Організація самоврядування в загальноосвітніх навчальних закладах. Самоврядування колегіуму №11
Автор: Дзигман Ольга
Вступна частина. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування. Шкільне самоврядування.
Демократичні процеси відбуваються як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. Місцева демократія визначається як передача влади державою місцевим або регіональним органам влади, які мають власні демократичні інститути, тобто регіон, округ, місто тощо. Цей тип демократії характерний для Західної Європи. Місцем зародження демократії вважаються міста – держави Стародавньої Греції та міста середнього класу епохи Середньовіччя та Ренесансу.
Принцип субсидіарності полягає в тому, що рішення повинні прийматися на найнижчому, віддаленому від центра рівні. Ця ідея є базовою для поняття місцевої демократії.
Основою місцевої демократії є місцева влада. Сьогодні місцеві органи влади розглядаються як основні інститути прояву демократії, тобто установи, які розташовані ближче до громадян та управляють місцевими справами відповідно до принципу субсидіарності. Це дозволяє демократії реалізовуватися ефективніше, де участь місцевих громадян є простим способом у здійсненні місцевої демократії за принципом більшості. Поширення демократії знизу догори місцевими органами влади, які беруть участь у процесі демократизації суспільства, кваліфікується як місцева демократія.
Місцева влада формується територіальною громадою та діє під її керівництвом.
Громада – це спільноти всіх жителів міста, села, селища, об’єднані за місцем проживання.
Протягом усього свого існування територіальна громада і Україні здійснювала низку важливих функцій, що забезпечували життєдіяльність села чи міста. Серед них найважливішими є: забезпечення правопорядку на своїй території, безпека всіх членів громади та збереження рухомого й нерухомого майна, а також господарська, соціального захисту, культурно – просвітницька функції.
Функції територіальних громад не втратили своєї актуальності й у наш час.
Згідно з Конституцією України, територіальна громада має право розв’язувати питання місцевого значення, що відповідає європейським та світовим стандартам. Стаття 140 затвердила: «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України».
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятий 21 травня 1997 р. відповідно до Конституції України та Європейської хартії про місцеве самоврядування, визначає територіальну громаду як жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними об’єднання жителів кількох сіл, які мають єдиний адміністративний центр.
Важливе значення для активізації діяльності територіальної громади, удосконалення її діяльності та правового регулювання має статут територіальної громади. Крім того, що статут безпосередньо регулює діяльність громади у вищезгаданих формах, він сприятиме формуванню територіальної громади як суб’єкта самоврядування.
Для розв’язання зазначених питань громада обирає органи місцевого самоврядування (в Україні це міські, сільські, селищні та районні ради, в інших країнах – мерії та муніципалітети тощо), тобто представницьке самоврядування. Їх діяльності регулюється Конституцією та законами.
У формі місцевої ініціативи члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді будь – якого питання, віднесеного до відання територіального громади. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або Статутом територіальної громади. Питання місцевої ініціативи, внесені на розгляд ради в установленому порядку, підлягають обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи.
Місцеві референдуми, громадські слухання та ініціативи є проявами безпосереднього самоврядування.
В Українській державі відбувається розбудова демократії та становлення громадянського суспільства, тобто суспільства, яке зможе повною мірою контролювати діяльність держави. Для цього необхідно, щоб громадяни цього суспільства мали навички демократичного життя. Такі навички нам може дати колегіум.
Прообразом місцевого самоврядування є шкільне самоврядування.
Учнівське (шкільне) самоврядування – це така організація життя учнівського колективу, за якої кожний має право та можливість брати активну участь у плануванні, проведені та підбитті підсумків акцій і проектів, пов’язаних з удосконаленням цього життя.
У процесі активної громадської діяльності в молоді виробляються практичні вміння та навички, а сама:
Мета, завдання та призначення шкільного самоврядування
Самоврядування в освітніх установах в основному будується на тих же принципах і правилах, на яких ґрунтується самоврядування в інших громадських і державних освітніх установах.
Метою шкільного самоврядування, яке відбувається в щільному взаємозв’язку із роботою педагогічного колективу, є:
Завдання шкільного самоврядування — це захист прав та задоволення інтересів школярів. Якщо оглядати це завдання більш вузько, то воно полягає в забезпеченні самореалізації найактивнішої частини учнів та залученні до активного колективного життя всіх, кому воно цікаве. Крім того, в учнів проявляються особистісні риси, лідерські якості, виховується характер, удосконалюються ораторські навички і, що найцінніше, з’являється досвід організаторської роботи.
Призначення самоврядування — організовувати роботу проектів, цікавих для школярів, оперативно реагувати на події, що можуть мати значення для життя навчального закладу, діяти в інтересах тих, хто обирав учнівську раду. Самоврядування дозволяє попереджати та розв'язувати протиріччя, що виникають між окремими членами та колективом школи в цілому, між учнями та адміністрацією.
Правові засади, принципи та основні напрямки діяльності.
Діяльність шкільного самоврядування регулюють різні законодавчі акти. Правовим підґрунтям діяльності органів самоврядування є:
Основні принципи самоврядування:
Основні напрямки діяльності органів шкільного самоврядування:
Перед кожним керівником постає важливе завдання — сформувати надійний актив, який став би його помічником в усіх справах класу, виявив би належну активність у роботі, був би взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Кандидатури до шкільного самоврядування детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів.
Хоч би які функції виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення.
Шкільне самоврядування в Чернігівському колегіумі №11.
З метою демократизації управління колегіумом були сформовані органи шкільного самоврядування, колегіумного парламенту.
Важливий принцип шкільного самоврядування: «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо». Шкільне самоврядування — це спосіб організації життя учнівського колективу. Воно сприяє виробленню в учнів почуття господаря колегіуму, класу, уміння співпрацювати на принципах рівності, демократизму, позитивно впливає на формування в учнів таких моральних якостей, які неможливо виробити лише за допомогою словесних впливів.
Роботою самоврядування керує заступник директора з виховної роботи.
Колегіумний парламент очолює учениця 11го класу. Члени шкільного самоврядування поділяються на комісії: «Національне і культурне відродження», «Навчальна», «Захист прав дитини», «Інформаційна», «Внутрішніх справ», «Суспільно-корисних справ», «Організація дозвілля», «Спортивно-оздоровча» .
«Захист прав дитини»:
«Національне та культурне відродження»:
«Організації дозвілля»:
«Спортивно-оздоровча»:
«Інформаційна»:
Займається художнім оформленням колегіуму, випуском святкових газет, листівок, поздоровлень.
Випуск газети «Голос колегіуму».
Проводить анкетування учнів із окремих питань.
Відповідає за роботу радіовузла.
«Внутрішніх справ»:
«Суспільно-корисних справ»:
«Навчальна»:
Протягом навчального року колегіїсти беруть участь у різноманітних акціях «Милосердя»: збір одягу для дітей із малозабезпечених родин. Учні 5 - 7 класів приймають участь у акції «Доброго ранку, ветеране!». Проводяться свята: «Нумо, дівчата!», «Посвята у першокласники»; святкові концерти до Дня учителя і 8 Березня; лицарські турніри, День Святого Валентина, «Зірки колегіуму» , День Здоров’я, «Осінній бал», презентація 10 класів, «Золотий Олімп колегіуму», «Віват, інтелект!», «Козацькі звитяги» та інші.
Статут Ради колегіїстів Чернігівського колегіуму №11
1. Загальні положення
1.1. Рада колегіїстів є незалежною, добровільною організацією самоврядування, створеною для найбільш повного розкриття творчого потенціалу учнів, обговорення та розв'язання питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, репрезентації прав та інтересів у стосунках з адміністрацією, громадськими організаціями.
У своїй діяльності Рада колегіїстів керується Конституцією України,
чинним законодавством, статутом колегіуму №11, правами та обов'язками передбаченими цим статутом.
Рада колегіїстів обирається строком на один навчальний рік, діє на території колегіуму №11.
Співпрацює з педагогічним колективом, адміністрацією колегіуму та
батьківським комітетом.
Підтримує зв'язки з органами самоврядування інших навчальних закладів.
2. Мета та завдання
2 1. Створення чіткої організаційної структури для здійснення зв'язку між адміністрацією і колегіїстами.
Активізація безпосередньої участі колегіїстів у формуванні та реалізації
цілісної учнівської політики в колегіумі.
Створення умов для розкриття творчого потенціалу колегіїстів, сприяння їх інтелектуальному, культурному, духовному, фізичному розвитку.
Діяльність Ради колегіїстів сприяє згуртуванню учнівського колективу, розвитку відповідальності за власні дії.
Захист і реалізація прав і свобод учнівської молоді.
3. Склад та членство в Раді колегіїстів
Вищим органом самоврядування є загальна учнівська конференція, а в класі – класні збори.
Керівництво зосереджено в Раді колегіїстів, яка обирається на учнівській
конференції відкритим або закритим голосуванням.
До складу ради входять учні, яких рекомендував вищий орган класу –
класні збори, а також ті, яких назвали учні при анкетуванні.
Рада складається з 17 членів: по одному представнику з кожного класу.
Членство в Раді колегіїстів є фіксованим, колективним.
Один раз на рік Рада колегіїстів обирає Президента, заступника, затверджує комісії, обирає голову кожної комісії.
Президент та заступник не є членом комісій.
Координує роботу комісій Рада колегіїстів.
4. Принцип обрання Ради
4.1 Рада обирається терміном на 1 навчальний рік. Вибори нового складу проводяться за 1 місяць до закінчення навчального року.
4.2. На першому засіданні Ради колегіїстів обирається секретар, кожному члену Ради видається: пам'ятка організатора, права та обов'язки членів Ради колегіїстів, положення про роботу старост та відповідних комісій.
4.3. Адміністрація не може втручатись у діяльність Ради колегіїстів, поки вона діє згідно із Статутом колегіуму, власним Статутом і узгоджує всі важливі питання з адміністрацією.
5. Повноваження членів.
Президент здійснює загальний контроль за виконавською дисципліною,
координує роботу комісій, проводить засідання Ради колегіїстів.
Заступник Президента здійснює роботу по активізації діяльності комісій,
контролює виконання рішень Ради колегіїстів. У разі відсутності Президента
виконує його обов'язки.
Голова комісій звітує не рідше одного разу в місяць. Систематично
проводить роботу і подіє заступникові інформацію про хід виконання.
Погляд у майбутнє щодо ефективної діяльності шкільного самоврядування.
На сучасному етапі кожна школа має свою форму шкільного самоврядування (учнівський комітет, раду, парламент тощо). Однак, на жаль, далеко не в усіх школах є справжнє, реальне дитяче самоврядування. Переважно робота цих органів зводиться до виконання навчально-виховного плану школи, ухваленого педагогами і затвердженого директором школи.
Звичайно, для організації справжнього дитячого самоврядування учням потрібні певні знання та вміння. Для повноцінної роботи дитячого активу необхідно здійснювати навчання, тренінги, семінари, давати учням можливість обмінюватися досвідом із товаришами з інших навчальних закладів чи організацій, висвітлювати свою діяльність у засобах масової інформації. Потрібно підготувати дітей, які організовуватимуть навколо себе своїх однолітків і координуватимуть їхню діяльність під час реалізації різноманітних проектів та планів.
Важливий принцип: чим більше учнів залучено до співпраці, тим краще й ефективніше будуть працювати органи шкільного самоврядування. Для широкого охоплення питань найкращим рішенням буде створення декількох комісій у відповідних напрямках:
1) навчальна – облік відвідування, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо;
2) трудова – обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, організація трудових справ;
3) господарська – організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території;
4) дисципліни та порядку – організація та контроль за чергуванням, боротьба за дотримання учнями правил поведінки;
5) санітарна – виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо.
Важливо, щоб у школі були й інші органи самоврядування (додаткові), що працюють у таких напрямках:
1) туризм – організація екскурсій рідним містом, Україною, а якщо є можливість, то і за кордон;
2) прес-центр – випуск шкільної малотиражної газети, яка виконуватиме такі функції: доводитиме до відома учнів справи самоврядування, друкуватиме оголошення про головні заходи, розповідатиме про перемоги та досягнення учнів, друкуватиме новини шкільного життя;
3) спорт та здоров’я – організація спортивних змагань, активного відпочинку;
4) дозвілля – організація культурних заходів, дискотек, вистав, святкових заходів.
Доцільним буде розділення самоврядування на комісії (ради, органи) не тільки по напрямках, а й в залежності від віку учнів. У такий спосіб керівникам буде легше працювати з організацією, якщо вона складатиметься тільки з певної вікової групи. Можна розробити спеціальну комісію на кожну паралель класів, що буде дуже ефективним рішенням.
Будь-яке розділення на групи, комітети, комісії, ради має позитивну сторону. Оскільки більшість спільних заходів носять змагальний характер, то не виникає потреби переконувати представників тієї чи іншої комісії підтвердити свій престиж. А якщо відбувається змагання, то відповідно і самоврядування буде отримувати кращі результати.
Для ефективної діяльності шкільного самоврядування необхідні відповідні умови:
По-перше, подолання формалізму в діяльності самоврядування і педагогічного керівництва ним.
По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у впровадженні нових форм виховної роботи з учнями, у дотриманні національних традицій, включатись у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів шкідливих звичок.
По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член.
По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків.
По-п'яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку.
По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування.
По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління.
По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого.
По-дев'яте, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.
Для успішного функціонування органи шкільного самоврядування повинні:
Організовувати дозвілля учнів.
Крім усіх вище згаданих функцій, які в даний момент можуть бути реалізовані в школі, належало б залучати шкільне самоврядування і до тих прав, які вони ще не мали, але які стосуюються безпосередньо учнів: складання розкладу уроків, визначення програм додаткових курсів та занять, розподілу коштів бюджету.
Ще одним важливим питанням є складання Статуту. Статут самоврядування – це Конституція навчального закладу, його Основний закон. Дуже важливо, щоб Статут не вступав у протиріччя з існуючим законодавством. У Статуті можуть бути прописані всі права та обов’язки шкільного самоврядування, програма діяльності, структура, мета, завдання, функції, пріоритети, тобто все, що вважається необхідним і найбільш важливим.
Тобто, робота шкільного самоврядування повинна бути направлена в різноманітних напрямках, відзначатися багатогранністю, охоплювати всі аспекти шкільного життя.
Читати інші роботи