Сучасні Черкаси

Тематика: Від Магдебурга до твого міста

Назва: Сучасні Черкаси

Автор: Короленко Юлія


Черкаси – місто над Дніпром. Його історія починається з 1795 року. Ще під час Другої Світової війни, мій дідусь стояв на обороні мого міста. Він боровся за те, щоб його онуки жили в чесній та вільній країні. Але тут виникає питання, чи про Черкаси ці слова?

Сучасні Черкаси - неперевершеної краси місто. Хоча ця краса залишає бажати кращого. Раніше Черкаси були оздоровчим центром через ліси які ростуть у нас, а точніше росли. Бабуся розповідала, що з усього Радянського Союзу приїздили до наших санаторіїв щоб підлікуватися та набратися сил, і вони вважалися одними з кращих. А що зараз? Ці санаторії вже давно стали притулком для безпритульних тварин. Майже все майно оздоровчих центрів порозтаскували недобросовісні люди. Але все ж таки Черкаси і залишаються чудовим містом над Дніпром. Останнім часом вигляд міста і справді трохи покращився. Відремонтували Річковий вокзал, побудували нові фонтани в центрі міста. Молодь яка проживає тут, нажаль, цього не цінить. Я навчаюсь в 11-ому класі в звичайній загальноосвітній школі. В цьому році мені та багатьом моїм друзям потрібно вирішувати «куди йти навчатись далі та яку професію обрати?». В моєму рідному місті є лише два більш менш нормальних університети. І моїм рішенням було вступити до одного з них. Багато моїх знайомих будуть намагатися вступити до закордонних ВНЗ. Коли я задаю їм питання: «Чому саме Польща, Росія чи просто Київ?», - вони кажуть: «Юль, не будь дитиною, ти й сама чудово знаєш, що в Черкасах не можна здобути гідної освіти, а йти після закінчення ВНЗ з дипломом працювати офіціантом чи продавцем в мене немає бажання». І так майже всі. Хтось одразу вступає до закордонних університетів, хтось після закінчення наших буде якось намагатися виїхати звідси тому, що місто поступово гине. Роботи немає. Або якщо ти і знайдеш оголошення з професією яка в тебе, то там вимагають – досвід роботи. Але як може бути досвід роботи, якщо тебе нікуди не беруть. Людей які працюють за отриманою освітою одиниці! І нащо ж тоді ми витрачали 5 років свого життя? Заради того щоб просто була «корочка»? Для деяких і це аргумент.
Я шалено закохана в Черкаси. Але моя думка з думками друзів та знайомих ніколи не збігаються. Вік майже всіх моїх друзів вагається від 17 до 21-го року, і всі вони, наче заведені іграшки твердять : « Я хочу виїхати з цього міста, я хочу виїхати з цієї країни». Коли вони говорять такі речі, мені завжди здається, що вони просто намагаються втекти від проблем. Адже простіше приїхати туди, де до тебе над країною чи містом попрацювали інші люди, ніж залишитись на Батьківщині та намагатись якось зробити її кращою.

Але як прості люди можуть щось змінити, якщо сама влада цього не прагне. Ми живемо у ХХІ столітті. В епоху комп’ютерних технологій та колосальних винаходів вчених. В будь який час людина може зайти у всесвітню павутину та знайти інформацію яка їй потрібна. Я та багато інших людей(в основному це молодь) часто стежать за новинами нашого міста на сайті Міської Ради. Але туди як не зайдеш, то в мене таке відчуття, що ми не в Черкасах живемо, а в Раю. І все у нас чудово, і свята святкують, і іноземні гості приїздять. Але чомусь ніколи не показують нічого поганого. За це їх можна лише похвалити, вони не афішують все погане, та приховують його. Якось в місцевих новинах прозвучало ось таке: «В 2012 році мерія виділила 84 млн. гривень на ремонт доріг». Будемо сподіватись, що правда. Бо дороги в Черкасах такі, що навіть йдучи по тротуару ти можеш з легкістю провалитися до ями. А дороги ж ніби ремонтують кожний рік. Та й нажаль не одна мерія так виділилися. І інші органи місцевого самоврядування працюють для блага, власного блага. Нещодавно прочитала в Інтернеті цікаву новину: «Кажуть, що в мерії сидять одні хабарники. Правда це чи ні - ми не знаємо. Але можемо переконатись, що міські депутати не тільки сучасні і вимогливі, але ще й дбають про навколишнє середовище. Адже навіщо вирубувати дерева, робити з них пачки паперів, з ними потім тягатися ... Тому дійшли висновку - закупитися планшетами на 150 тис. грн.»
І мені шалено цікаво, а як місто стане кращим від того, що вони собі нові іграшки купили? Тоді закупили б у всі школи, адже дітям також важко носити підручники, а особливо молодшим класам. І можна було б сказати, що вони зробили щось для освіти. Але як то кажуть, риба гниє з голови. Наш президент постійно рветься, до Євро Союзу. Та про який Євро Союз може йти мова, якщо нам для початку потрібно хоча б на самих себе стати схожими. Але чому через недалеку владу повинна страждати вся країна? Потрібно перестати стояти на місці! Треба для початку навести лад в країні, а потім вже намагатись кудись вступити, хоча б і до Євро Союзу! Тому то, молодь і тікає звідси, тому що не хоче, щоб всі їхні права та можливості залежали від наступного «бзіку» нашого «улюбленого» Президента. Треба зберегти нашу любу і зачахлу Україну. Вона повинна розпустити усю свою красу та довести усім іншим, що, ми, українці заслуговуємо на щастя!

Читати інші роботи

Відео

English version