|
Експерти прогнозують подальше зростання української
економіки
Висока ділова активність і
сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура забезпечують зростання української
економіки, попри низький врожай зернових і спричинений ним спад у
сільськогосподарському виробництві. Темпи зростання українського ВВП очікують
цього року на рівні 5,7% і 5,5% — наступного року. Такою є думка учасників
проекту “Консенсусний прогноз”, у рамках якого провідні дослідники спільно
визначають прогнозні показники української економіки
26 вересня відбувся черговий семінар з макроекономічного прогнозування, який
щокварталу збирає в Міністерстві економіки та з питань європейської
інтеґрації представників державних і недержавних дослідницьких організацій
для представлення та обговорення прогнозів розвитку економіки України.
Цього разу в семiнарi взяли участь такi органiзацiї: Група супроводження
Координацiйної ради з питань полiтики фiнансового сектора, Iнститут
економiчних дослiджень i полiтичних консультацiй, Iнститут економiчного
прогнозування Нацiональної академiї наук України, Компанiя “Gfk-USM”, Компанiя
“Альфа i К”, Мiжнародний центр перспективних дослiджень, Мiнiстерство
економiки та з питань європейської iнтеграцiї, Нацiональний банк України,
Представництво Мiжнародного валютного фонду в Українi, Представництво
Свiтового банку в Українi
Економіку
підтримала активність інвесторів та експорт
Українська економіка за підсумками восьми місяців демонструє вищі темпи
економічного зростання, ніж очікували прогнозисти. Спад у сільському
господарстві компенсовано за рахунок зростання в будівництві та промисловості.
Експерти також зазначили дуже високу інвестиційну активність, яка, на думку
аналітиків, може бути спричинена або бажанням інвесторів вкласти гроші перед
настанням “ризикового” періоду президентських виборів, або їхніми позитивними
очікуваннями щодо зниження ставок деяких податків з 2004 року. Другий
позитивнй чинник зростання української економіки — високі прибутки від
експорту. Щодо того, який з цих двох чинників стане основним рушієм зростання
економіки наступного року, думки експертів розділилися.
ВВП
зростає на тлі помірної інфляції
Порівняно з попереднім семінаром, що відбувся в травні, у консенсусному
прогнозі сталися такі основні зміни:
- прогнозний показник зростання ВВП підвищився і становитиме 5,7% за
підсумками 2003 року та 5,5% 2004 року, це відповідно на 0,7 і 0,2
відсоткових пункти (в.п.) більше, ніж прогнозувалося доти;
- поліпшено очікування щодо зовнішньої торгівлі: прогноз експорту та імпорту
збільшено на 3,2 та 2,6 в.п. 2003 року й на 3,3 та 2,8 в.п. 2004. Експерти
прогнозують зменшення частки зовнішньої торгівлі у ВВП: за даними останнього
прогнозу показники експорту та імпорту 2003 року дорівнюватимуть 56,8% і
53,1% ВВП проти 54,3% і 51,6% ВВП 2004;
аналітики висловлюють упевненість щодо стабільності обмінного курсу гривні до
долара США, який наприкінці 2003 року очікують на рівні 5,34 грн./$.
Наприкінці 2004 року обмінний курс становитиме 5,40 грн./$. Причина
впевненості — зростання міжнародних резервів НБУ, прогнозне значення яких на
найближчі два роки збільшено на $1370 і $1990 млн. і сягне $6679 млн. 2003
року та $8040 млн. 2004;
- знижено очікувану середньозважену ставку за кредитами комерційних банків
2003 року до позначки 17,8%, утім, переглянуто в бік підвищення цей показник
на 2004 рік — 16,4%, який хоча й продовжує тенденцію здешевшання банківських
кредитів, але меншими, ніж очікувалося доти, темпами з огляду на високі
інфляційні очікування населення. Експерти також зазначили поліпшення
структури банківського кредитування в бік збільшення частки довгострокових
кредитів і депозитів;
- прогноз підвищення споживчих цін (інфляції) на 2003 рік не змінено. Він, як
і за даними попереднього прогнозу, на кінець 2003 року становитиме 7,6%.
Прогнозне значення на кінець 2004 року збільшено на 0,7 в.п. і становить
5,7%;
- суттєво збільшено показник грошової маси на кінець 2003 року, який зріс
порівняно з попереднім семінаром на 15,2 в.п. і сягнув позначки 45,2%.
У
припущеннях експертів переважає оптимізм
Консенсусний прогноз визначається як середнє значення основних
макроекономічних показників, прогнозованих усіма учасниками семінару. У своїх
прогнозах аналітики виходять із певних припущень, які, на їхню думку,
зумовлять справдження передбачень. Наведені нижче припущення найчастіше
згадували серед чинників, що формують прогноз.
Реальний
сектор
Відбудеться зростання доходів домогосподарств, спричинене підвищенням з 1
грудня мінімальної зарплати до 237 грн., зниженням з 1 січня 2004 року ставки
прибуткового податку з фізичних осіб до 13% і збільшенням соціальних виплат
бюджету напередодні виборів президента. На думку деяких експертів, підвищення
доходів домогосподарств зумовить збільшення імпорту за рахунок зростання
попиту споживачів на продукцію вищої якості.
Вибори президента також називають головним чинником прискорення приватизації
2003 року й на початку 2004 року та джерелом зниження інвестиційної
активності напередодні виборів.
Зовнішній
сектор
Більшість експертів розраховують на прискорення зростання економік основних
торгівельних партнерів України та визнання України Європейським Союзом і США
країною з ринковою економікою. Деякі експерти очікують швидше зростання
імпорту, ніж експорту і погіршення таким чином сальдо поточного рахунку.
Висловлювалися протилежні думки щодо прогнозу попиту на продукцію
українського експорту: на відміну від оптимістичного сценарію розвитку подій,
деякі аналітики вважають, що попит на українську продукцію за кордоном
(зокрема на метал і продукцію хімічної промисловості) поступово погіршиться
через зростання конкуренції та насичення світових ринків.
Монетарна
політика
Експерти прогнозують, що грошове розширення переважно здійснюватиметься
каналами валютного ринку та традиційно висловлюють припущення про дотриманням
Національним банком політики стабільності номінального обмінного курсу
гривні. Проте щодо темпів зниження ставок комерційних банків думки різняться:
експерти очікують уповільнення цієї тенденції з огляду на вищі інфляційні очікування
цього року.
Фіскальна політика
Основним фактором впливу на бюджетну сферу експерти вважають зниження ставок
оподаткування та скасування податкових галузевих пільг, що набирають чинності
з 1 січня 2004 року. Більшість аналітиків вважають, що такий крок у
короткостроковій перспективі спричинить втрати бюджету. Прогнозуючи сальдо
бюджету 2003 року, експерти називають цифри в межах від –1,1% до 0,3% ВВП,
таким чином не дійшовши згоди, буде цей бюджет дефіцитним чи профіцитним,
проте щодо бюджету 2004 року всі експерти прогнозують дефіцит (у середньому
–0,8% ВВП, максимально прогнозований дефіцит становить –1,5%).
Ризики
Семінар, що відбувся, на думку спостерігачів, продемонстрував неабияке
підвищення уваги прогнозистів до ризиків прогнозу: більшість організацій
висловлювали застереження щодо ймовірності справдження їхнього прогнозу і
впливу на нього певних чинників, найчастіше з яких згадувалися такі:
- блокування податкової реформи або прийняття змін до податкового
законодавства, що суттєво погіршать умови ведення бізнесу;
- часткова втрата ринків збуту українського експорту та погіршення цінової
кон’юнктури на світових ринках;
- посилення адміністративного втручання в економіку;
надвисока політична нестабільність, спричинена виборами Президента,
конституційною реформою та угодою про створення ЄЕП.
www.ihtellect.org.ua
<<<
|