МЦПД прогнозує сталі темпи
економічного зростання в 2003–2005 роках
Хоча на початку другого півріччя 2003 року
українська економіка демонструє зниження темпів росту ВВП, Центр поліпшує
прогноз економічного зростання 2003 року до 6%. Висновки експертів МЦПД щодо
динаміки України у 2003–2005 роках вміщено у черговому числі журналу
“Квартальні передбачення”, що вийшло друком минулого тижня
Перший за останні чотири роки спад у сільському господарстві зумовив
сповільнення економічного зростання. Однак з огляду на збереження сприятливої
зовнішньоекономічної кон’юнктури, посилення внутрішньої конкуренції в
найрозвиненіших галузях економіки, стрімке зростання доходів громадян ми
збільшуємо прогноз економічного зростання 2003 року до 6%. Ми вважаємо, що
дія цих чинників зберігатиметься впродовж усього прогнозного періоду. 2004
року зростання реального ВВП прискориться до 6,5% через збільшення кінцевого
споживання, а 2005 року економіка зростатиме цьогорічним темпом, завдяки
збільшенню інвестицій. Головним ризиком прогнозу залишається політична
дестабілізація напередодні президентських виборів 2004 року.
Поточна динаміка
На початку другого півріччя 2003 року зростання української економіки
сповільнилося. Якщо за підсумком першого півріччя 2003 року українська
економіка зростала темпом 8,6% у реальному вимірі, то вже за результатами
січня–серпня 2003 року темпи збільшення реального ВВП відчутно впали — до
5,3% — і наблизилися до темпів економічного зростання 2002 року. Сповільнення
темпів обумовлено спаданням у сільському господарстві. Головним чинником
економічного зростання залишається розвиток зовнішньої торгівлі — експорт
товарів і послуг зріс за перше півріччя 2003 року порівняно з аналогічним
періодом минулого року на 24% і сягнув 66% ВВП.
Сприятлива зовнішньоторгівельна кон’юнктура спричинює прискорення
промислового виробництва, яке становило 14,6% за січень–серпень 2003 року
проти 10,7% за I квартал. Рекордно високим темпам зростання головним чином
сприяли високі ціни на продукцію українського експорту — метали та продукцію
хімічної промисловості. Крім того, збільшення інвестиційного попиту
підприємствами металургійного комплексу та споживчого попиту за рахунок
поліпшення добробуту громадян зумовило прискорення темпів зростання в кінцевих
галузях промисловості.
Стрімко зростаючий експорт сприяє збільшенню імпорту, зокрема машин та
обладнання. Це дає можливість оновлювати основні фонди підприємств.
Макрофінансова стабільність, попри деяке підвищення цін, зберігається.
Рекордно високе сальдо поточного рахунку платіжного балансу сприяє припливу
валюти в країну, а отже і стабільності обмінного курсу, зважаючи на небажання
Національного банку ревальвувати номінальний курс гривні до долара. Тим часом
тенденція реальної девальвації гривні щодо валют 12 ключових торгівельних
партнерів доволі сильна, що сприяє ціновій конкурентоспроможності
українського експорту.
Профіцит Зведеного бюджету зріс за підсумком січня–липня 2003 року до 2 млрд.
грн. і становив 1,6% ВВП. Упродовж 2003 року поступово поліпшується виконання
дохідної частини бюджету, а частка перерозподілу ВВП через бюджет зросла
проти відповідного періоду минулого року. Водночас фінансування видатків
бюджету, попри поліпшення, так і не досягло планового розпису. Ми пояснюємо
неповне фінансування видатків нагромадженням коштів на рахунках уряду для
чергової пікової виплати зовнішнього боргу у вересні та збільшенням
соціальних виплат наприкінці 2003 — на початку 2004 років.
За підсумком літніх місяців Державний комітет статистики зафіксував дефляцію
— 1,7%. Це відбулося попри продовольчу кризу, пік якої припав на кінець
червня. Вона призвела до стрімкого зростання цін на окремі продовольчі товари
(борошно, макаронні вироби, крупи). Ми вважаємо показник літньої інфляції
недооцінено, що пов’язано з методологічними тонкощами підрахунку показника
Держкомстатом.
Стратегія активного втручання центральних і місцевих органів влади в
регулювання цін на товари першої необхідності зберігається. І хоча в серпні
вона призвела до зниження на 0,5% цін на хліб і хлібобулочні вироби, можна
припустити, що це тимчасове явище. Відсутність довгострокової стратегії
стабілізаційної політики, незабезпечення дотацій необхідними грошовими
коштами рано чи пізно призведе до стрибка цін на хліб.
Нинішній Прем’єр-міністр Віктор Янукович став найпопулярнішим серед
провладних політиків. Цьому передусім сприяли високі темпи зростання
економіки в першій половині року. Водночас якість реформ викликає
занепокоєння. Реформи в податковій сфері свідчать про відсутність єдиного
підходу до них, а скасування податкових пільг виявилося набагато важчим,
порівняно зі зниженням податкової ставки, завданням. Ми вважаємо, уряду поки
що не вдалося суттєво розширити базу оподаткування і забезпечити пряму
залежність між рівнями оподаткування й соціального захисту, у врегулюванні
кризи на продовольчому ринку уряд передусім вдався до адміністративних
заходів, а приватизація відбувається не за принципом пошуку найефективнішого
власника й максимізації бюджетних надходжень, а збереження статус-кво між
впливовими фінансово-промисловими групами.
Прогноз на 2003 рік
Налаштованість уряду на реформи та доволі ефективна співпраця з парламентом
призводитимуть до підвищення якості законопроектів, що подаються на ухвалення
парламентом. На тлі сприятливої зовнішньої кон’юнктури та розширення
внутрішнього попиту це поліпшує перспективи економічної динаміки. Отже, ми
збільшуємо прогноз зростання реального ВВП на 2003 рік з 4% до 6%.
Темпи спадання в сільському господарстві знизяться до 9% з огляду на пізніші,
ніж торік, терміни збирання врожаю. Ми вважаємо, темпи зростання
промисловості надалі трохи сповільняться і за підсумком року становитимуть
12,5% через стабілізацію зовнішніх цін на металопродукцію і невелике
збільшення витрат підприємств на ресурси та матеріали. Припинення стрімкого
зростання цін на основну експортну продукцію України спричинить зменшення
темпів зростання обсягів торгівлі товарами і послугами до 12% наприкінці 2003
року.
Бюджет буде виконано з помірним дефіцитом у межах 0,5% ВВП. Ми прогнозуємо
ускладнення роботи над бюджетом–2004 у зв’язку з можливим переглядом його
показників у разі підписання Президентом закону, що знизить ставку ПДВ до 17%
з 1 січня 2004 року, хоча це формально й заборонено Бюджетним кодексом.
Ми зменшуємо прогноз інфляції до 6,5% з огляду на глибшу дефляцію цього літа,
ніж доти очікувалося. Однак збільшення собівартості виробництва та стрімке
зростання інфляційних очікувань змусять владу відмовитися від підвищення
тарифів на житлово-комунальні послуги.
Збільшення обсягів викупу Національним банком валюти сприятиме стрімкому
збільшенню грошової маси, яка, на нашу думку, зросте цього року майже на 50%.
Однак вплив м’якої грошової політики на ціни буде помірним. Середній обмінний
курс залишиться на рівні 5,33 грн./$, проте реальна девальвація й надалі
сприятиме експорту.
Прогноз на 2004–2005 рік
Ми поліпшуємо прогноз економічного піднесення також на 2004 і 2005 роки з
огляду на мультиплікативний ефект змін 2003 року: вищі прибутки галузей, що
швидко зростають, зумовлять швидше збільшення інвестицій і підвищення
заробітної плати працівників, зайнятих у цих галузях.
Ми припускаємо, що діяльність уряду 2004 року буде орієнтована на стимулювання
кінцевого споживання та завершення вже розпочатих реформ, а не на інвестиції
та нові небезпечні для політичного рейтингу реформи. У короткостроковій
перспективі це сприятиме прискоренню зростання ВВП, що й відбудеться 2004
року, коли економіка зростатиме темпом 6,5%.
Уряд намагатиметься зберігати видатки бюджету на рівні 2003 року — 28,5% ВВП,
аби виконувати свої соціальні зобов’язання повною мірою. Високий приплив
валюти в країну та низькі ставки запозичень на міжнародних ринках дадуть
змогу не тільки рефінансувати виплати за зовнішнім боргом, а й збільшити
дефіцит до 1,5% ВВП, який буде профінансовано за рахунок зовнішніх запозичень
і приватизації.
Однак галузеві реформи до виборів не будуть проведені через недостатнє
розуміння урядом їхньої важливості та тиск впливових бізнес-груп. Такі
реформи можуть бути розпочаті вже новим президентом 2005 року, хоча їхні
темпи та якість залежатимуть від особистості нового президента.
Орієнтація на макрофінансову стабільність зберігатиметься. Великі виплати за
зовнішнім боргом і ризик прискорення інфляції перешкоджатимуть лібералізації
фінансового сектора з боку НБУ, що є однією з ключових вимог Світової
організації торгівлі. На нашу думку, Національний банк зменшуватиме обмеження
в секторі безпосередньо перед вступом до СОТ, яке відбудеться 2005 року. У
міру лібералізації ринку ми прогнозуємо зростання курсових коливань на
валютному ринку. Збереження високого сальдо рахунку поточних операцій у таких
умовах спричинятиме збільшення обмінного курсу гривні до 5,25 грн./$.
Ризики прогнозу
Недотримання єдиної чітко визначеної лінії економічної розбудови,
незадовільна капіталізація економіки, низька мобільність робочої сили,
надповільний процес демонополізації та слабкість багатьох державних
інститутів зберігають уразливим становище України. Головними ризиками нашого
прогнозу ми вважаємо:
- дестабілізацію політичної ситуації напередодні виборів 2004 року, пов’язану
зі змінами в Конституції та загостренням політичної боротьби під час
передвиборчої кампанії;
- швидку інтеґрацію України в Єдиний економічний простір, що матиме
наслідками відкладення вступу України до СОТ, консервацію чинної неефективної
промислової структури економіки, відсутність стимулів до поліпшення якості
державної політики, втрату можливості проведення самостійної торгівельної, а
пізніше й економічної політики через існування наднаціонального органу, який
переважно формуватимуть росіяни;
- неможливість високих врожаїв у середньостроковій перспективі внаслідок
погіршення насіннєвого фонду та масових банкрутств сільськогосподарських
виробників через обвал цін 2002 року та неврожай 2003 року;
- різке погіршення зовнішньої кон’юнктури через різке зниження світових цін
на продукцію українського експорту та погіршення економічного стану головних
торгівельних партнерів України;
- стрибок внутрішніх цін, що може статися внаслідок відмови уряду від
помірного збільшення цін на низку товарів, що регулюються державою, та
відкладення рішень щодо імпорту і лібералізації цін;
- нижчий за очікуваний рівень податкових надходжень 2004 року, що призведе до
більшого, ніж ми прогнозуємо, фінансового розриву в бюджеті 2004 року.
<<<
|